Урок: Жіноча доля в творах Т. Шевченка. Поема «Наймичка»

Мета: проаналізувати ідейно-тематичний зміст твору; показати жертовну любов жінки-матері; познайомити з народними звичаями, обрядами; розкрити образ знедоленої жінки; розвивати комунікативно-літературні компетентності учнів; розвивати в учнів спостережливість, уміння співпереживати, робити висновки; виховувати доброту, співчуття до знедолених, почуття відповідальності за своїх майбутніх дітей.

Цілі уроку.

Учні повинні знати:

а) зміст твору «Наймичка»;

б) визначення жанрів ліро-епічної, соціально-побутової поеми.

Учні повинні вміти:

а) аналізувати ідейно-художній зміст і образи поеми «Наймичка»;

б) знаходити роль ліричних відступів у поемі

Тип уроку: формування та вдосконалення вмінь і навичок.

Обладнання: портрет Т. Шевченка, тексти твору, схема образів, підручники, мікрофон.

Перебіг уроку

І. Мотиваційний стан

З'ясування емоційного стану учнів, готовності їх до роботи.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.     «Незакінчене речення»: «Читаючи поему «Наймичка», я відчув.., я думав.., я зрозумів..».

2.     Слово вчителя.

Однією з центральних тем творчості Т.Г.Шевченка є трагічна доля жінки в кріпосницькому суспільстві. Пригадайте, у якому творі Шевченко змалював трагічний образ жінки-матері? (Поема «Катерина»)

3.     Робота в парах.

Нам знадобиться на сьогоднішньому уроці знання змісту цієї поеми, тому зараз попрацюємо в парах: перекажіть, один одному допомагаючи,стислий перебіг основних подій твору, а також з'ясуйте, у чому трагедія наймички Ганни, коротко схарактеризувавши цей образ.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Аналіз цілей уроку, доповнення їх власними.

ІV. Опрацювання навчального матеріалу

1.     Вступне слово вчителя

Тема жіночої долі в поета особлива, оповита ореолом святості і любові. Рано залишившись без матері, поет усе життя згадував її найтеплішими словами.

Образ матері розкрив Шевченко в поемі «Наймичка».

2.     Епіграф

«Це наче старша сестра «Катерини», яка гріх свій покутує не під льодом, а в тихій, святій самопожертві. Апофеоз материнської любові, один з найгарніших малюнків української жінки, твір, писаний у євангельському настрої, без злості, злоби, без усякого людського гріха. Архітвір…» (Богдан Лепкий)

3.     Робота з текстом.

Перегляньте ще раз поему. Поміркуйте.

·        Який шлях пройшла героїня до своєї смерті?

·        Чи був у неї інший вихід з цієї ситуації?

4.     Виразне читання вчителем останньої сцени поеми (починаючи зі слів: «Вийшла з хати Катерина…» до кінця)

4.1.                    Проблемне запитання:

Які почуття викликав у вас епізод зізнання Ганни? (страждання й скорботи, бо Ганна так і не відчула синівської любові, про яку мріяла все життя; радості, бо Ганна все-таки відкрити свою таємницю й назвала себе цим святим, великим словом «мати»; співчуття й жалю, бо своєю самопожертвою заради сина Ганна спокутувала всі гріхи молодості.)

5.     Створення схеми системи образів поеми «Наймичка»

Образ Ганни – це центр Шевченкової поеми. Ганна – матір, для якої найбільше щастя й утіха в житті – це дитина, тому, створюючи схему системи образів, у центрі поставимо сина Ганни Марка.

(Робота в зошитах, змалювання схеми образів).

6.     Метод «Ток-шоу». Характеристика образу наймички Ганни.

І все ж центральний образ поеми – Ганна. На цьому наголошує й сам Шевченко, винісши в заголовок твору слово «наймичка». Життя Ганни – материнський подвиг.

А щоб дати оцінку поведінці, вчинкам, характеру героїні, проведемо невелике «Ток-шоу», на яке запросимо підготовлених психолога та літературознавця, яким будемо ставити запитання щодо образу Ганни. А завдання інших учнів, спираючись на відповіді експертів, скласти план характеристики образу героїні Шевченка.

Бесіда

·        Як ви гадаєте, яку рису в Ганні найважливішою вважав би сам Шевченко? Чому?

·        А хто винен у безталанні героїні? Хто вкрав її щастя й відібрав святе материнське право?

·        Які загальнолюдські якості властиві Ганні?

·        Що спільного й відмінного в образах Катерини й Ганни? Що нового з'явилося в жіночому образі, створеному Шевченком?

7.     Складання плану – характеристики Ганни.

Давайте зачитаємо план, який ви склали.

(Учні зачитують плани)

8.     Метод «Прес»

Поема на кожного з вас справила певне враження, яке зараз ви спробуєте висловити за допомогою методу «Прес» лише одним реченням, яке почнете зі слів: «Я вважаю, що…», а називатися ваше висловлювання буде «Мої враження після прочитання поеми Т.Шевченка «Наймичка» (3-4 учні читають свої мініатюри).

V. Рефлексія навчальної діяльності

Бесіда

-         Що нового ви дізналися на сьогоднішньому уроці?

-         Що було найцікавішим? Найважливішим?

-         Які причини змушують жінок у наш час залишати своїх дітей?

-         Чи є запитання, які залишилися без відповіді?

VІ. Оцінювання учнів. Підсумок уроку

Заключне слово вчителя.

Великий Кобзар підніс над світом матір у всій її красі, праці й чарівності, а водночас показав, яка вона згорьована, знеславлена, потоптана. Поет створив незвичайний культ жінки. Шевченкова жінка-мати – це українська Мадонна, першим портретом якої є:

У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

VІІ. Домашнє завдання

Прочитати твори: «Марія», «У нашім раї на землі…»; дати характеристику образу Ганни за планом.

За бажанням. Підготувати такі виступи: «Еволюція жіночого образу», «Тема матері й сина в творах Т.Шевченка».

Урок: В. Нестайко. «Тореадори з Васюківки»

Мета:    ознайомити учнів із новими пригодами героїв повісті В. Нестайка; розвивати поняття романтичного й пригодницького, навички виразного читання, аналізу твору, характеристики героїв

Очікувані результати: учні вдумливо й виразно читають повість; переказують найцікавіші моменти; визначають тему, головну думку твору; характеризують образи; висловлюють свою думку про прочитане.

Теорія літератури: гумор, комічне, пригодницький твір, характеристика героїв.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку.

Вступне слово вчителя.

Наші герої Ява та Павлуша мали багато сил, енергії та вигадливості. Вони весь час шукали, де їх можна застосувати й стати справжніми героями. І ось такий час настав! Повінь. Тут уже не до жартів. Це випробування показало, що хлопці здатні не тільки на пустощі, а й на справжні героїчні вчинки.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1.   Перевірка домашнього завдання.

(Розповідь про письменника; переказ ключових епізодів повісті (можна за складеним удома планом).)

2.   Літературний диктант.

1)   Хто був винен у тому, що ідея з прокладанням метро не вдалася? (Свиня Манюня.)

2)   Скільки коштував би, за задумом хлопців, проїзд у метро? (Три копійки, родичі — безплатно, з учительки математики — п’ять копійок.)

3)   Чому Івана Реня звали Явою? (У дитинстві своє ім’я — Ваня — вимовив як Ява.)

4)   Чим славився дід Яви? (Влучною стрільбою, успіхами в полюванні.)

5)   Хто присоромив Яву? (Маленька сестра Яришка.)

6)   Дід Салимон назвав хлопців орлами, соколами, гангстерами. Що тут зайве? (Гангстерами.)

7)   Чому Ява весь час вигадував різні «штуки-викаблуки»? (Заради слави.)

8)   Що зробили хлопці під час лекції в клубі? (Випустили сову — «пугутькало».)

9)   Що надихнуло хлопців провести бій биків? (Кінофільм «То­реадор».)

10)  Якою була перша кандидатура на роль бика? (Бугай Петька.)

11)  Хто був другою кандидатурою на роль бика? (Цап Жора.)

12)  Чим закінчився вибір кандидатур? (Бійкою хлопців і примиренням.)

ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1.   Робота з підручником.

Опрацювання статей та рубрик підручника.

2.   Виразне читання другої умовної частини (сама корида, мрії про побудову підводного човна, рятування Собакевича від слів «Наступного ранку ми зустрілися на шляху…» до розділу «Стихійне лихо»).

3.   Словникова робота.

(Проводиться за питаннями учнів.)

4.   Евристична бесіда.

— Що нового ви дізналися про героїв повісті?

— Які нові риси їхніх характерів відкрилися?

— Що в пригодах хлопців смішне, а що сумне та серйозне?

— Чого, на ваш погляд, не слід би було їм чинити?

5.   Спостереження над текстом.

Визначте види описів.

«Небо було синє-синє — справжнє іспанське небо. Погода — саме підходяща для бою биків». (Пейзаж.)

«Обличчя в нього було сіре й плямисте, як торішнє листя. Губи тонкі й так стулені, мов у роті вода. Очі без вій, круглі й нерухомі, як у півня».

ІV. Закріплення знань, умінь і навичок

1.   Завдання пошуково-дослідницького характеру.

2.   Гра «Шифрувальник».

Розшифруйте три ключових слова до теми.

К			Т							Я
В			А		А
С			А					Ч

Відповідь: Контрибуція, Варава, Собакевич.

V. Домашнє завдання

Уміти виразно читати, виділяти ключові епізоди, переказувати розділи повісті; характеризувати героїв; висловлювати свою думку про прочитане.

VІ. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Герої повісті В. Нестайка вразили  мене…

 

Урок: Тема. Складнопідрядне речення, його будова і засоби зв’язку

Мета: 

·          поглиблювати  знання  учнів  про  особливості  будови складного  речення; 

·          ознайомити  учнів з поняттям про складнопідрядне речення, його будову і засоби зв’язку в ньому;

·          розвивати організаційно-контрольні вміння оцінювати роль складнопідрядних речень у текстах;

·          удосконалювати пунктуаційні вміння щодо  правильної  розстановки  розділових  знаків у складнопідрядних реченнях;

·          розвивати творчі вміння моделювати  складнопідрядні речення  відповідно до мети й обставин спілкування та використовувати їх  у  висловлюваннях; 

·          за  допомогою мовленнєво-комунікативного  дидактичного  матеріалу  виховувати  у дев’ятикласників  повагу  до  видатних  постатей українського народу.

Тип уроку:  урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою і метою роботи

Вступне слово вчителя.

Одним із видів сполучникових складних речень є складнопідрядне речення, у якому одне умовно просте  речення  залежить  від  іншого  й  пояснює  його. Поєднуються частини складнопідрядного за допомогою підрядних сполучників та  сполучних  слів.

Опрацьовуючи  цю тему,  ви  навчитеся  знаходити  в  тексті складнопідрядні  речення;  зможете  визначати  головну  й  підрядну частини, види  складнопідрядних речень,  їхні  істотні  ознаки; отримаєте  знання  про  підрядні  сполучники  і  сполучні  слова; усвідомите правила вживання розділових знаків між частинами складнопідрядного речення; дізнаєтеся про виражальні можливості складнопідрядних речень та  інших синонімічних конструкцій у  текстах  різних  стилів; набудете  вмінь  і навичок моделювання складнопідрядних  речень  різних  видів,  а  також  висловлювань в  усній  та  писемній  формах,  використовуючи  виражальні  можливості  складнопідрядних речень.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Колективна робота з текстом (з елементами аналізу)

  Прочитати текст. Визначити тип  і стиль мовлення. Аргументувати  свою думку. Кого  з літературознавців ви  знаєте? Розповісти  стисло про одного  з них.

   Ім’я  і праці Олександра  Івановича Білецького —  славна  сторінка в  історії нашого літературознавства.

    Олександр  Білецький  народився  1884  року  поблизу  Казані в сім’ї агронома. Навчався Олександр спочатку в Казанській гімназії, де особливо  захоплювався  стародавніми мовами, літературою  та  історією. Потім  (у  зв’язку  з переїздом  батьків  до Харкова)  вчився  в Харківській  третій  гімназії,  після  закінчення  якої 1902 року  вступив  на  історико-філологічний  факультет Харківського  університету.  Тут  Олександр  Білецький  із  захопленням працював над історією Греції під керівництвом Владислава Петровича Бузескула. В його семінарі молодий дослідник написав реферат «Про економічний розвиток  і рабство в Стародавній Греції», який був схвалений  і професором,  і студентами старших курсів. Іспанську мову він вивчив так добре, що читав в оригіналі «Дон Кіхота» Сервантеса. Глибокий  інтерес до української літератури з’явився  в Олександра  деякою мірою  під  впливом Миколи Сумцова  (За М. Гудзієм).

  Виписати  складнопідрядні  речення.  Назвати  в  них  основну (незалежну) частину  і підпорядковану, що приєднується підрядним  сполучником або  сполучним  словом.

ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу

Вибіркове письмо

  Прочитати.  Схарактеризувати  подані  речення.  Виписати  з-поміж них складнопідрядні. Визначити в них головну й підрядну частини.

1.  Є  люди,  що  їх  у  всьому  хочеться  наслідувати  (Я.  Баш).

 2. Хата  біліє  ярко між  зеленими  тополями,  та  блищать  ясні  віконця  (Марко Вовчок). 

3. Життя  не має  ціни,  і  тільки  воля  дорожча за життя (Нар. творчість).

4. Добре тому жить, чия душа і дума добро навчилась робить (Т. Шевченко).

6. Де дбайлива рука ходить,  там  золота  пшениця  родить  (Нар. творчість). 

7. А  навколо озера сосни, які в хуртовину натомилися шуміти, шепочуть у  сні  (М. Нагнибіда). 

8. Ніколи  не  соромся  запитувати  те,  чого не знаєш  (Нар. творчість). 9. Поле вступило у тінь, бо наплинули  з обрію хмари  (П. Тичина).

 Пояснити  зміст шостого  речення.  З’ясувати  значення  словосполучення рука ходить.

Коментар учителя. Складнопідрядними називають речення, частини яких нерівноправні за змістом, поєднуються відповідною інтонацією та сполучниками підрядності й сполучними словами.

   Одна з частин є незалежною, її називають головною, від неї ставлять питання до підрядної частини: Ти не чуєш, як солов’ї весільним  співом дзвонять  (Леся Українка).

   Підрядні частини поєднуються з головною за допомогою сполучників підрядності та сполучних слів: Святковим здається вечір,  коли тобі  добре  попрацювалося  вдень  (О.  Гончар)  (підрядна частина приєднується до головної за допомогою сполучного слова коли). Для кактуса досить двох крапель води, щоб  існувати місяцями під спопеляючим сонцем (П. Загребельний) (підрядна частина приєднується до  головної  за допомогою  сполучника щоб).

   Підрядні  частини  можуть  стояти  після  головної  (частіше), в  середині  головної,  а  також  перед  головною. Але  слід  пам’ятати, що означальні й наслідкові підрядні частини перед головною стояти не можуть.

Практичний синтаксис

  Об’єднати умовно прості речення в складнопідрядні. Записати  їх.

   1. Усього кілька днів минуло. Прилетіли лелеки, бузьки, бусли, чорногузи.

2. Я вже знаю в собі цю готовність прощати. Важче вимагати відповідальності.

 3. Машину залишити вони не наважувалися. Порятувати її ніяк не змогли б.

4. Я зовсім не боялася гарних  слів. Думала про  того хлопчика.

 5. Я була мала. Читала казку  про  підступного  брата  Березня  й  про  довірливого  Квітня (З тв. Н. Бічуї).

Ключ.  1.  Усього  кілька  днів  минуло,  як  прилетіли  лелеки, бузьки, бусли, чорногузи.

2. Я вже знаю у собі цю готовність прощати, бо важче вимагати відповідальності.

3. Машину залишити вони  не  наважувалися,  хоча  й  порятувати  її  ніяк  не  змогли  б.

4. Я зовсім не боялася гарних слів, коли думала про того хлопчика.

5. Коли я  була мала,  то читала казку про підступного  брата Березня й про довірливого Квітня  (З тв. Н. Бічуї).

  Назвати  головні та підрядні частини в  змодельованих  складнопідрядних реченнях.

  Дібрати  антоніми  до  виділених  слів.  Скласти  з  ними  складнопідрядні речення.

Творче моделювання

  Скласти  складнопідрядні  речення,  додавши  до  поданих  головних частин підрядні. Записати  їх. Накреслити  схеми.

1. Він усміхнувся, поглянув у  той бік, де  ...

2. Вона виглядатиме  там, де  ...

3. Людина  сама  собі  створює долю, аби  ...

4. Не можна повернути жодної миттєвості, щоб  ...

5. Як  слово не поможе,  то  ...

6. Уранці нічого не можна було впізнати, ніби  ...

7. Як добре бігти босоніж по росянистій  траві, коли  ...

  Дослідити, у яких складнопідрядних реченнях підрядна частина  відноситься  до  всієї  головної,  а  в  яких —  до  окремого слова чи  сполучення  слів у  головній частини.

V. Систематизація й узагальнення знань

Комунікативний практикум

  Скласти  зв’язну  розповідь  у  науковому  стилі,  розкриваючи тему «Складнопідрядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому». Зосередити увагу на питаннях:

1. Які ознаки має  складнопідрядне речення?

2. З яких частин воно  складається? Навести приклад.

3. Як  пов’язані  між  собою  частини  складнопідрядного  речення?

4. Як  відрізнити  головну  і  підрядну  частини  в  складнопідрядному реченні?

5. Порівняти будову й засоби зв’язку складнопідрядного і складносурядного речень.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання

  Виписати  з  творів  художньої  літератури  8–9  складнопідрядних речень. Визначити в них головні й підрядні частини. З’ясувати, як вони поєднані між  собою. Накреслити  схеми.